Вітаю, мене звати Юлія Василенко. Я народилась в центральній Україні, в місті Кропивницький, 4 жовтня 1994 року. Ми з чоловіком маємо невеликий заклад харчування.

Напевно, той хто ніколи не стикався з волонтерством, думає що це легко. Я також була такої думки до початку повномасштабної війни. 

Війна для мене розпочалась 24 лютого з дзвінка моєї мами: " Доня, війна почалась!". Наступні декілька годин для мене були як в тумані. Зідзвони з рідними, друзями, персоналом. Ніхто не мав якихось планів, що робити далі. Ми зібрали речі і переїхали до батьків, де було хоч якесь безпечне місце для наших двох малих дітей. 

25 лютого ми обговорили з чоловіком, що сидіти склавши руки не будемо, вирішили допомогати тим, чим вміли. Почали годувати переселенців, військових, волонтерів, хлопців з територіальної оборони. 

На одній кухні з нами почали працювати наші друзі, гості, переселенці. Дякуючи усім небайдужим ми мали змогу допомогати іншим.