aiУ жовтні 2021 року мені подзвонила моя шкільна подруга Марина, вона повідомила, що її родина збирається емігрувати до Чехії. Чоловік Марини, Валерій, жив і працював там з 2019 року, але вона з дочкою весь цей час проживала в Харкові. Тепер, нарешті, сім'я зможе об'єднатися і почати нове спільне життя.

aiМарина мала великий клопіт з документами на проживання в Чехії та для навчання доньки в чеській школі. Та все ж вона намагалася вирішити всі ці питання і почала відвідувати курси чеської мови. Спільне життя їхньої родини в новій країні почало налагоджуватися.

aiАле настав ранок 24.02.2022. І я дізнаюсь, що Валерій повернувся з Чехії до України разом з двома своїми українськими друзями. Вони зробили це, щоб зі зброєю в руках захищати рідну землю. Валерій прийняв таке рішення, хоча до цього він ніколи не був військовим. А дружина та дочка підтримали його вибір. Марина, його дружина, знайшла в собі сили для цього сили , незважаючи на те, що неймовірно важко жити на чужині і знати, що твій чоловік щодня ризикує своїм життям.

aiВійськова частина, де служить Валерій, брала участь у деокупації Харківської області, надзвичайно складній і небезпечній операції. Наші хлопці захопили багато ворожої військової техніки, навіть танки. Тому зараз Валерій приймає участь у формуванні нового танкового підрозділу.

aiВажко переоцінити вчинок Валерія та інших чоловіків, які щодня ризикують своїм життям заради України, відмовляючись від комфортного життя в Європі з рідними заради боротьби за свободу рідної землі.