war story
Schulenberg, Germany - 28 вер. 2023 р.
Хоробре серце
Хоробре
серце
aiЦе історія про друга мого чоловіка Костю, який до 2014 року просто займався виготовленням чудових меблів. Та коли почалася війна на Донбасі, він не міг залишитися осторонь. Тому пішов на війну добровольцем, залишивши дружину керувати бізнесом.
aiКостя впевнений, що Україна вистояла на Донбасі у 2014 році лише завдяки героїзму простих українців і великій допомозі волонтерів, які підтримували їх з перших днів, часто ризикуючи життям.
aiЯкось під час своєї відпустки Костя завітав до нас. На той час моєму старшому синові було десять років, а молодшому – три. Ми з ним говорили про те, що вони воюють за дітей – за майбутнє України.
aiЧерез деякий час Костя повернувся додому, намагався жити мирним життям. Знову виготовляв меблі. У січні 2022 року він навіть встиг зробити ліжко для мого молодшого сина, якому на той момент вже було 10 років. Минуло сім років після тої нашої розмови.
aiАле настало 24 лютого 2022 року... Ввечері цього дня Костя заїхав до нас додому. Він вивіз свою сім’ю до батьків, у безпечніше місце, ніж Харків. А наступного дня він уже був на війні, в тому ж підрозділі, де воював раніше.
aiНа прохання Кості військове начальство дало йому можливість сформувати групу військової розвідки та виїхати до Барвінкового Харківської області. Протягом березня, квітня та травня 2022 Костя, як начальник розвідгрупи на Ізюмському напрямку діяв у найгарячіших точках Харківщини та Донбасу: Барвінкове, Лисичанськ, Бахмут, Зайцеве, Кодема, Семигір’я.
Боляче втрачати братів по зброї. Але надія на майбутнє робить нас сильнішими!
ai В 2022 група Кості не дозволила ворогові здійснити переправу через річку Сіверський Донець, що було дуже важливо у стратегічному плані. Наприкінці березня вони намагалися пройти через уже штурмований ворогом населений пункт і групу розстріляли три російські танки. Нашим бійцям дивом вдалося вижити і вибратися звідти.
ai
ai
ai
aiНайболючіше- втрачати братів по зброї. Неможливо переоцінити героїзм наших воїнів. Попри те, що збереження життя військови є пріоритетом для українського військового керівництва, Україна втрачає в боях своїх найкращих синів. Ворог безжальний.
aiПід час чергової атаки ворога Костю поранило. На позашляховику п'ятеро поранених військових зуміли самотужки дістатися до центру евакуації в Бахмуті. На жаль, одного з них лікарям врятувати не вдалося, він помер.
aiКостя довго лікувався в госпіталі. Йому зробили операцію, зі стегна вилучили осколок снаряда.
aiПізніше, він приймав участь у формуванні нового військового підрозділу, був інструктором. З початку серпня 2023 він знову бореться за нашу свободу та незалежність, поблизу Купʼянська, що на Харківщині. А тепер цей сміливий хлопець зі своїми братами по зброї виконує важливі бойові завдання поблизу Бахмуту. Він не втрачає оптимізму і вірить у Перемогу України.
aiЯк сказав Костя у День Незалежності 2022 у вітальному слові Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного: «Надія на майбутнє робить нас сильнішими!»
гарний хлопець
працюємо
друзі