Настала весна, а отже тебе накриває ще потужнішою хвилею думок про те, як би зараз було добре вдома.

Я дивлюся назад,

Там позаду усе

Кольорове життя,

Різнобарвне, гучне.

Лютий. 

24 січня 2015 року став одним із найстрашніших днів мого життя. Тоді я була вагітна і жила разом з родиною в Маріуполі. В цей день місто пережило важкий обстріл, і наш мікрорайон, Восточний, опинився в епіцентрі цих страшних подій. Обстріл був настільки інтенсивним, що ми не знали – виживемо чи ні.

Я завжди думаю про них,
Військових, тих що на нулі

Я жити хочу і літати  
Мов птах небесний
Що крила тільки-но розправив 

Війна ламає нас усіх
Вона безжальна і холодна
Мов лезо гострого меча

У розпал війни в Україні десятки тисяч добровольців з усього світу ризикують своїм життям, щоб допомогти тим, хто цього найбільше потребує.

Йшов сніг.
Я впала на коліно
Й поцілувала руку
Матері
За Сина.
Сніг падав на нас.
Чи то Бог
Плакав з нами.

У сучасному світі важливо триматися разом, допомагати одне одному та плекати в собі людські якості, які допомагають боротися з депресією та негативом. Саме таку мету ставить перед собою організація Femina e.V., заснована у 2010 році в Німеччині зі штаб-квартирою в мальовничому регіоні Гарц. Назва «Femina» перекладається як «жінка», тож організація підтримує жінок будь-якого походження в їхньому повсякденному житті та на шляху до адаптації, надаючи простір для обміну досвідом, розвитку та взаємодопомоги. Важливо, що ми також запрошуємо всіх, хто відкритий до нових форм взаємодії з різними культурними середовищами, будь то чоловіки, діти чи люди похилого віку!

Ми перебуваємо в певному русі, 

У нас дома був чудовий двір і пруд, який власноруч робив мій син Олексій. У ньому також росли кувшинки і плавали акваріумні рибки.

Ця історія — про молодого хлопця з позивним «Серфер», який у свої 19 років став уособленням сміливості, рішучості та любові до України.

З самого дитинства я любив спорт. А особливо це стосується футболу. Він займає у моєму житті особливе місце. Це та гра, яка знаходиться в моєму серці.