Підтримай волонтерські проєкти цього тижня

[ 000% ]
0%
Дорога до бою: історія молодого українського штурмовика
Ця історія — про молодого хлопця з позивним «Серфер», який у свої 19 років став уособленням сміливості, рішучості та любові до України.
author alt text

Ілона Батуліна

Регіон Гослар допомагає Україні
– Mашини швидкої допомоги, пожертви та Супер Маріо.
Допомога українським біженцям у регіоні Гослар та на їхній батьківщині.
author alt text

Günter Koschig

ЇЇ ДОЛЯ – ДЗЕРКАЛО ЕПОХИ
Життя 97-річної Раїси Василівни Голуб (у дівоцтві – Багазій) – маленьке дзеркало, де відбився шлях, пройдений Україною за останнє століття.
author alt text

Світлана Глибицька

Герої не вмирають
Народ мій стомлений, 
він терпить
Усі жахи та злочини катів.
author alt text

Лев Бойко

Випромінюй світло навіть за найскладніших обставин
Коли війна розпочалася, морально та фізично я був готовий: ми тільки-но закінчили  з друзями складний тренінг з саморозвитку, тож я був у гарній формі. Життя не дуже змінилося, адже до цього я жив дуже аскетично, постійно приймаючи нові виклики; також частину життя приділяв допомозі іншим людям. Це стало новим викликом, де всі попередні тренування та ментальна сила могли бути використані у вірному напрямку.
author alt text

Коцюруба Олександр

ВИБІР АНДРІЯ СОСНОВА
Андрій Соснов – співак, музикант. Народився 1 серпня 1973 році в місті Макіївка Донецької області, так само, як і його брат-близнюк Ігор. У 8-річному віці брати вперше почули пісні Володимира Висоцького і закохалися в них. І теж захотіли співати. Андрій вивчився грати на гітарі, Ігор – на флейті та сопілці – так стали собі акомпанувати.
author alt text

Світлана Глибицька

Подорож до Туреччини
Все почалося 24 лютого. Ніхто в моїй родині не очікував такої ситуації. Ми були налякані та розгублені, не знали, що робити далі. Спочатку ми залишалися в нашому місті, але моя родина вирішила виїхати після розуміння небезпечного стану на атомній станції. Отже, 4 березня о 6 ранку мої рідні та друзі зібрали найнеобхідніше та вирушили в дорогу.
author alt text

Марія Мінєєва

Вовчанськ - місто, яке стало жертвою російського терору
Коли почалися бойові дії на сході у 2014-му, мені було 11 років, і я питала: «Мамо, а у нас таке не почнеться?»
author alt text

Ілона Батуліна

Спорт під час війни
З самого дитинства я любив спорт. А особливо це стосується футболу. Він займає у моєму житті особливе місце. Це та гра, яка знаходиться в моєму серці. 
author alt text

Лев Бойко

день вдови
Цей день почався зі звістки. На фронті загинув чоловік моєї приятелькі Жені. Це перше, що я прочитала в своїй стрічці. Вранці, коли збиралася на цвинтар до свого чоловіка.
author alt text

Аліна Карнаухова

Теракт в Оленівці моїми очима
У 2022 році, коли сталася трагедія в Оленівці, я не одразу зрозумів, що саме сталося. Ще якраз не минуло навіть півроку з початку повномасштабного вторгнення росії. Тому, напевне, мій мозок не знав, як правильно реагувати на подібні катастрофи. 
author alt text

Лев Бойко

Антигерої

Почну з останніх подій. У багатьох місцях України вирують лісові пожежі. Таку велику кількість пожеж пояснюють сильним вітром, який розносить вогонь, детонацією мін, що посилює полум’я. Але дедалі частіше в багатьох українців виникає думка про навмисні підпали. І ці підозри підтверджуються: вже стало відомо, що окупанти скидають з дронів банки з горючою рідиною. А ще люди бачили мотоциклістів, які розкидають палаючі смолоскипи. Для чого це робиться? Не тільки для того, щоб якомога більше нашкодити Україні, але й для того, щоб пожежники їхали гасити палаючі ліси, і нікому було гасити пожежі в місцях прильотів ракет.

author alt text

Світлана Глибицька

Біль втрати

Як це — знати, що твого рідного міста більше немає?

author alt text

Ілона Батуліна

Між світами
–картина та історія Ірини Фаріон 


author alt text

Оксана Астапович

Змінилася раз і назавжди
Перші півроку в Німеччині я боялася виходити на відкритий простір, намагалася ходити якомога ближче до будинків: так я себе не відчувала «мішенню». Вночі мені снилися обстріли: один і той самий сон про те, як літак скидає бомбу на мій будинок. Остання моя думка: «Це кінець».
author alt text

Яна Косінова

Багато кіл пекла
Спочатку ти просто віриш, що все добре, що твій рідний скоро, ось-ось вийде на звʼязок. І ти чекаєш вічність: день, два, три.
author alt text

Оксана Астапович