aiДні першого тижня у лютому 2022 змішалися в один. Пам'ятаю добре, виходиш у двір у своєму незрозумілому стані, навколо тиша, навіть собак і птахів не чути, смертельна. Тихо падає сніг.

aiТи фотографуєш двір, троянди та ялівці на снігу, а потім заходиш в будинок. Те, що відбувається, не вкладається в моїй голові. 

aiМозок відмовляється сприймати цю реальність. Іноді здається, що ти сходиш з розуму, це абсолютно сюрреалістично. Відчуття порожнечі і безнадії.

aiДрузі писали і дзвонили, що треба їхати. Я провела 2 дні в евакуаційних чатах. Я зрозуміла, що потрапити в центр Харкова з нашого району нереально. У місті був хаос. Громадський транспорт і таксі не ходили, не було бензину. Бомбили всюди, і біля вокзалу теж.

aiТепер ми зрозуміли, що їхати було вже дуже небезпечно. Друзі подзвонили - в Дніпро. Інші друзі кликали і в Полтаву, і під Київ. Дніпро був найбільш наполегливим, тому ми вирішили спробувати туди потрапити і залишитися хоча б на кілька днів.