aiУкраїна та місто Харків в моєму житті займають особливе місце. Вони стали для мене другою Батьківщиною. А першою моєю Батьківщиною для мене є Білорусь. Там я народився та виріс, закінчив середню школу, там поховані мої бабусі та дідусі, мої батьки. Доля склалася так, що вже майже п'ятдесят п'ять років я живу в місті Харків. Складно переоцінити роль, яку зіграло це місто в моєму житті. Тут я отримав вищу освіту, професію, зустрів свою кохану жінку, з якою прожив уже майже сорок дев'ять років. Тут живуть мої діти та онуки.

aiДень двадцять четвертого лютого 2022 року моє життя, як і життя багатьох українців розділилось на дві частини - до війни та після її початку.У довоєнний час моє життя було насичене повсякденними турботами, постійними поїздками до міста та зустрічами з цікавими людьми. Майже кожного дня я зустрічався зі своїми дітьми або онуками. 

aiВ місті стало постійно чути повітряні тривоги, а також вибухи бомб та ракет в різних районах міста. Постійно в голові були думки- в яке укриття бігти. З приходом ночі я постійно думав, чи зможу я побачити ранок наступного дня.