Ми, брати-близнюки Богдан та Дмитро Гиричі, з першого дня війни Росії проти України допомагаємо населенню та військовим. 

Що нас мотивувало? Коли наша майбутня дитина запитає: «Тату, а що ти робив на війні?» З гордістю хочемо сказати: «Ми активно допомагали всім, щоб наша країна перемогла несправедливість та агресію!» Хтось бере в руки автомат, хтось долучається матеріально, а ми вирішили допомогати як волонтери.

Завдяки небайдужим людям, ми придбали 2 автомобіля, які ми використовуємо для доставки гуманітарної допомоги звільненим містам та для транспортування потерпілих родин. Ми співпрацюємо з лікарями та психологами, перевозимо їх туди, де є потерпілі або поранені.

Наш третій брат воює. Він не намагався ховатися, не шукав різних причин, щоб не йти на фронт. Не зважаючи на те, що в нього маленька дитина, він просто сказав: "Якщо не я та не такі, як я, тоді хто?"