war story
Україна - 1 квіт. 2025 р.
РЯТІВНИЙ РУХ
РЯТІВНИЙ РУХ

aiІноземці часто запитують нас, українців: "А чи можна порахувати кількість людей, які є зараз волонтерами в Україні? Це сотні людей, тисячі, десятки тисяч?"
aiНа це питання відповісти складно. Ця несправедлива, жорстока війна увірвалася чорною хмарою в життя кожної української родини. Майже кожна родина має когось близького, рідного, друга, колегу, який взяв зброю до рук, став на захист нашої батьківщини. Тому цілком природньо, що люди намагаються допомагати своїм близьким з придбанням всього: екіпірування, теплого одягу, автівки для евакуації , медикаментів та, навіть, просто смаколиків. Тобто, ці люди – волонтери?
aiА діти, які малюють малюнки для бійців на фронт: сонце, квіти, метелики, ...або танки...– вони ж теж волонтери? Адже вони віддають знайомим чи незнайомим частку свого тепла та побажання мирного життя...
aiА харківські студенти, які приходять на донорську станцію, щоб здати там свою кров, вони ж теж волонтери? Адже їхня кров врятує чиєсь життя.
aiПенсіонери, які віддають половину своєї і так невеличкої пенсії на придбання рацій для фронту чи засобів РЕБ, мабуть, вони теж волонтери.
aiПросто вражає, скільки кілометрів маскувальної сітки вже сплели для військових потреб вправні українські руки. Люди різного віку, від маленьких дівчаток до жінок 70+ продовжують плести сітки – найчастіше зі старих штор, постільної білизни, ковдр... різних кольорів для кожної пори року та місцевості.
aiЗооволонтери рятують тварин з міст та сел поблизу лінії фронту, а небайдужі громадяни з більш безпечних місць забирають цих нещасних тваринок до себе в родину. Думаю, їх теж треба назвати волонтерами, благодійниками.
aiСеред мого оточення важко знайти людей, які б не робили свій внесок у цей загальний волонтерський РУХ.
«Якщо росія перестане стріляти – буде мир, якщо Україна перестане стріляти – не буде України»
aiМи в Brave Action Ukraine підтримуємо авторів, які, окрім публікацій на https://braveaction.org/ та волонтерської діяльності, долучилися зараз і до захисту України. Це їхній подальший шлях.
aiПроцитуємо одного з харків'ян-волонтерів: «У кожного свій шлях: у мене – від дитинства до повномасштабного вторгнення, від голуба зі зламаним крилом до бомбосховища, де під моєю опікою перебуває понад 600 осіб, з них 78 дітей» «...від волонтерства до захисту Батьківщини». Пропонуємо ознайомитися з його профілем на нашому сайті: https://braveaction.org/profiles/pavlo-kushtym
aiДвоє людей з правозахисної організації ХПГ, з якою ми співпрацюємо, також тепер служать в армії. Ось одна з їхніх статей https://braveaction.org/moments-of-truth/interrogated-by-the-russians-that-game-was-over.
aiНаш проєктний менеджер також нещодавно приєднався до Збройних Сил. Пропонуємо вашій увазі його щиру історію https://braveaction.org/stories/shine-even-in-the-most-difficult-circumstances.
aiЗгідно з останніми опитуваннями, значна частина українців продовжує фінансово підтримувати Збройні сили України:
ai– 66% громадян жертвували кошти на армію станом на грудень 2023 року, з них 46% робили це регулярно з кожної зарплати.
ai– 66% громадян жертвували кошти на армію станом на грудень 2023 року, з них 46% робили це регулярно з кожної зарплати.
ai– 63% українців продовжували донатити на ЗСУ у 2024 році, при цьому 44% з них робили це регулярно з кожної зарплати.
ai– 92% опитаних у дослідженні компанії "Делойт" в Україні повідомили, що жертвували на допомогу армії або постраждалим від воєнних дій, причому 33% робили це систематично.
aiПроте деякі благодійні організації відзначають зменшення обсягів пожертв порівняно з попередніми роками, що може бути пов'язано з економічними труднощами українців.
aiВизначити точну кількість іноземців, які допомагають Україні, складно через відсутність повних даних. Проте відомо, що в Україні зареєстровано понад 1500 організацій, які залучають іноземних волонтерів. Щотижня до Національної соціальної сервісної служби надходять нові заяви щодо такої співпраці, що свідчить про зростаючу кількість іноземців, які беруть участь у гуманітарних та відбудовчих проєктах. За це всім небайдужим велика подяка. Разом ми сільніші!
aiЯ плекаю надію, що цей волонтерський рух не згасне в нашій боротьбі світла проти темряви, бо «Якщо росія перестане стріляти – буде мир, якщо Україна перестане стріляти – не буде України».

Перші дні вторгнення. Лютий 2022 року. Харківський метрополітен

Перші дні вторгнення. Лютий 2022. Мешканці міста Кропивницький допомагають з їжею та кровом переселенцям зі Сходу України та військовим

Дитячі малюнки для українських військових






