war story
Украина - 10 січ. 2024 р.
Вберегти
Вберегти
Введено Яна Косінова
Украина,
Jan 10, 2024ai–картина та історія Ольги Дзизюк
ai"Ми завжди були одним цілим, навіть в найтемніші моменти знаходили в собі сіли міцно тримати один одного за руку. Ти був моєю кам’яною скелею, моїм всесвітом, моїм життям.
aiАле 22 березня куля снайпера знищила нас, жорстоко і безжально, війна розірвала наш маленький світ вщент, назавжди забравши в мене наше «МИ».
aiМи познайомились, коли я навчалась в випускному класі, а Олексій вже був студентом другого курсу біологічного факультету і викладав в гуртку юних орнітологів, який я і мала необережність відвідувати. Він з таким захватом говорив про проєкти зі збереження біорізноманіття, про методики досліджень орнітофауни і інші ще не дуже зрозумілі мені речі, що я просто не могла не закохатися.
aiОсвічений, ерудований, з вогниками в очах і щирою посмішкою на обличчі. Активний учасник студентського природоохоронного руху, разом з однодумцями створив Дружину з охорони природи, активно просував її, організатор безлічі проектів, він вміло об’єднував навколо себе людей, заряджав спільною метою, завжди мав особисту думку і завжди відстоював її.
aiЩирий патріот, далекий родич Нестора Махна, знавець історії і літератури, дуже цікавий співрозмовник. Він був моїм таємним коханням до моменту його випуску з університету, коли отримав направлення на роботу у Львівську область, а я лишилась в Запоріжжі продовжувати своє навчання.
aiЦе було нестерпно. Його не вистачало. Коридори вишу були пусті і нецікаві. Не було чути його голосу. Навіть не було шансу. Але життя тоді дало нам цей шанс. Він приїхав на весілля друга і зайшов в університет побачитись з ким доведеться, і вийшло зустрітися зі мною... За півроку ми побралися, і я поїхала до нього в Мисливсько-рибальське господарство на Львівщині, де на той час він вже отримав посаду директора.
Я КОХАЮ ТЕБЕ
aiМи прожили разом 24 роки. Ми би ще жили и жили...
aiРостили твій сад, тішилися успіхами наших дівчаток, чекали онуків. Раділи світанкам, вдихали весняне повітря...
aiАле весну 2022 року я зустріла без тебе.
aiВійна не дала мені найменшого шансу знов колись побачити тебе, пригорнутися, почути таке рідне «все буде добре, я кохаю тебе».
aiЯ КОХАЮ ТЕБЕ.
aiЯ спробую вберегти все те, що було так важливо НАМ.
aiЯ спробую вберегти наше МИ.
aiА ти вже дочекайся мене там, на хмаринках..."