Про
Українці
в містечку Клаусталь-Целлерфельд
Про
Коли ти втікаєш від війни, намагаючись впхнути все своє колишнє мирне життя в один чемодан, опиняєшся за тисячі кілометрів від рідної домівки, важливо зустріти когось, хто не дасть тобі "впасти". Відчуття, що поруч є хтось, хто завжди підтримає – надає сил рухатись далі.
І вони рухаються далі! Вони – це українські жінки, що через криваву війну росії проти їхньої батьківщини опинилися в крихітному німецькому містечку. Вони – учасниці організації FEMINA.
Напередодні Різдва, за німецькими традиціями, розпочинають свою роботу різдвяні ярмарки, де продаються вироби власного виробництва, іграшки, ялинкові прикраси, смаколики та напої. В одному з таких ярмарків і взяла участь FEMINA.
Дівчата й жінки виставили на продаж все, що зробили власними руками: напекли смаколиків, зробили неймовірної краси декоративні різдвяні прикраси, вʼязані теплі речі. Хор заспівав українських пісень.
Це просто вразило мене – так все поєднати найкращим чином: зібратися колом однодумців, створити красу власними руками, представити нашу українську культуру: піснями, стравами! А найголовніше – всі гроші, отримані з продажу на цьому ярмарку, вони передадуть на закупівлю дрона для українських захисників та на потребу дитячого інтернату в Україні.
Вони, ці українські жінки, не просто не падають духом, а намагаються підтримати тих, хто цього також потребує. Вірю, в єднанні наша сила.
Авжеж, я купила собі там смаколиків. А ще новорічний декор. І тепер, дивлячись на його вогники, хочу вірити, що комусь в Україні стане від них трошки світліше.
Дарувати тепло і світло
Дивлячись на його вогники, хочу вірити, що комусь в Україні стане від них трошки світліше