З вікна своєї спальні на Північній Салтівці, я міг добре бачити дії окупаційних військ у Харкові. Дуже небезпечно було залишатися в своїх домівках. Тому ми з братом організували сховище в підвалі школи.

Ми опікувалися понад 600 людьми, 78 з них були діти. Вони спали просто на підлозі, в 4 ряди. Багато домашніх тваринок було з нами там також.

Було багато хворих, дехто просто не міг вижити без ліків, старші люди мали хронічні захворювання. Разом з моїми друзями-митцями, ми змогли організувати допомогу з їжею, теплими речами та ліками.

Дружина допомогла мені з найскладнішими та надважливими викликами. Вона провела опитування всіх людей про їхні хвороби. Уважно читала інструкції до аналогів ліків, які ми отримували. Поза межами сховища волонтери розшукували та доставляли ліки з усієї Європи. Негайно ми закривали потреби всіх людей в сховищі.

На початку літа, ми закрили сховище та віддали від нього ключі. Люди повернулися в свої домівки: в ті, що вціліли. Дехто переїхав в інші частини України, інших ми евакуювали закордонa- до Польщі, Норвегії, Німеччини, Литви, Австрії та, навіть, до Канади.

І зараз є люди з критичними медичними потребами. Хоча аптеки й відкриті зараз, бувають обмеження. Багато людей втратили роботу, багато хто з пенсіонерів не має достатньо коштів.

Тож, наша волонтерська діяльність триває - пошук ліків та їхній розподіл по Харківській області. Більшість закупок в Німеччині та Польщі. Доставляють ліки волонтери на своїх машинах, їдуть від західного кордону через всю Україну аж до східної частини країни. Ми купили автівку та найняли водіїв, щоб доставляти їх додому тим, хто цього вкрай потребує.

Наш збір триває і в нашій українській групі волонтерів. Однак, після року донорства, ми отримуємо там, зрозуміло, менше -- та ми надзвичайно вдячні всім за донати. Щиро дякуємо Вам за вашу підтримку на BAU!