• ai- Написано Тетяна Тхорук -

  
  
  

aiМи з моїм чоловіком Андрієм Тхоруком прожили разом 32 роки. Це так мало, тому що ми могли б жити разом ще стільки ж. Але це і багато, і я безмежно вдячна за це Богові, тому що за ці роки ми пережили безліч цінних і незабутніх моментів.

aiМи завжди були разом. Ми разом проводили відпустку і останні роки разом працювали, разом виховували дітей, разом займалися спортом, разом ходили до церкви, в церкві разом служили в недільній школі, багато спілкувалися і разом вирішували сімейні проблеми.

aiМи виростили двох чудових синів, Дмитра і Олексія, встигли разом погуляти на весіллі старшого сина. Молодшому на момент початку війни було 13 років.

aiАндрій був старший за всіх хлопців, більшість з яких була віком 30-35 років (як наш старший син). Вони потім розповідали мені, що Андрій був для них як батько - завжди всіх підтримував, був спокійний, терплячий, мудрий. А ще він всім навколо розповідав про Бога і про життя вічне. Андрій був глибоко віруючою людиною, в нього навіть позивний був Капелан...

ai5 вересня 2022 року ворожа ракета забрала життя Андрія і разом з ним життя ще 12 його побратимів-зв'язківців - молодих, талановитих, відповідальних і мужніх чоловіків...

aiАндрій дуже любив море і плавати під вітрилами. Він вмів це робити, бо довгий час займався в морському клубі. Сама незабутня наша відпустка була двотижнева подорож по Дніпру на шлюпці з вітрилами.