war story
Україна - 20 вер. 2023 р.
українська журналісткастала військовослужбовцем
українська журналістка
стала
військовослужбовцем
Мова йде про
Анастасія Блищик


Введено Tetiana Larina
Україна, Sep 20, 2023
aiАнастасія Блищик —
українська журналістка,
кореспондентка телеканалів
«Україна» та «Україна 24». У
серпні 2022 року вона стала
військовослужбовцем.
aiАнастасія родом з Таврії,
де закінчила школу, а потім
переїхала до Запоріжжя,
щоб здійснити свою мрію
стати журналістом. Перші
два роки дівчина навчалася
в Запорізькому
національному університеті,
а після другого курсу
переїхала до Києва. У
столиці працювала
репортером на каналі
“Еспресо ТВ”, а з 2020 року –
на телеканалах “Україна” та
“Україна 24”.
aiДва роки роботи в ефірі
були насичені подіями:
десятки репортажів про
пандемію коронавірусу,
вакцинації. І ось одного разу
в коридорі редакції
Анастасія Блищик зустріла
своє кохання – журналіста
та військового Олександра
Махова.
ai4 травня 2022 року
Олександр загинув на
фронті в селі Довгеньке під
Ізюмом. Ворожий танк
обстріляв будинок, де
ховався від обстрілу Сашко з
товаришами.
aiЧерез три місяці після
смерті коханого Анастасія
стала військовою, тимчасово
припинивши роботу та
комфортне життя в столиці.
Замість журналістики
навчилася стріляти та
опанувала тактичну
медицину, щоб рятувати
побратимів на фронті.
Паралельно зі службою в
армії вона спілкується з
іншими жінками, які
втратили своїх чоловіків на
війні. Переосмислює сенс
свого життя.
Коли я пережила
найгірше, я зрозуміла,
що час настав і треба
перестати думати і йти.
aiВійна забрала в неї
найдорожче – її Сашка.
Тепер Анастасія вважає
своїм обов'язком
продовжити справу
коханого і зробити все
можливе, щоб про героїзм
Олександра Махова знали і
пам'ятали.
aiПро військову службу
Анастасія задумувалася ще
за три роки до
повномасштабної війни в
Україні. А після смерті
Олександра зрозуміла, що
цивільне життя стало для
неї випробуванням:
ai"Коли я пережила
найгірше, я зрозуміла, що
час настав і треба перестати
думати і йти. Тому я пішла.
Я нікому про це не
розповідала. Батьки не
знали, сестра не знала... Я
була на своєму
інформаційному фронті, так,
але тепер я відчуваю, що я
тут більш потрібна.
Звичайно, після нашої
перемоги я хочу
повернутися в
журналістику, тому що без
журналістики я не можу, це
‑ моє."
aiАнастасія сподівається, що
перемога буде якомога
швидше, адже у неї багато
планів. Одна з них –
написати книгу на основі
записок Олександра Махова.
Авторство подвійне –
Олександра та Анастасії,
адже дівчина теж хоче
описати їхні стосунки та те,
як їм було разом. Вона
вірить:
ai "Саша поруч зі мною, він
мене захищає. Він мій
ангел‑охоронець."
aiІнформація та фото з
вільних джерел інтернету
#womeninwar
Жінки війни
Частина 1
Тайра
1
/
8

Частина 2
українська журналісткастала військовослужбовцем
2
/
8

Частина 3
Ангел бійців
3
/
8

Частина 4
Українська амазонка
4
/
8

Частина 5
Позивний "Австрійка"
5
/
8

Частина 6
Євгенії Семененкобуло лише 25 років
6
/
8

Частина 7
Наталія Луговська‑психологиня
7
/
8

Частина 8
ОрисяГоспітальєр
8
/
8
