aiКоли почалися бойові дії на сході у 2014-му, мені було 11 років, і я питала: «Мамо, а у нас таке не почнеться?»

aiЖивучи на кордоні з ворогом, я завжди замислювалася: «А раптом …», проте завжди відкидала цю думку. Іноді прокручувала у себе в голові, що найпершим я заберу з рідного дому.

aiТікаючи з окупації, я забрала декілька іграшок, які нагадували мені безтурботне дитинство. Везла з собою й синьо-жовту стрічку, загорнуту в шар паперу і сховану в найменший відділ гаманця, щоб вона була в безпеці на випадок перевірок. Її я придбала ще під час поїздки до Львова в 2019 році, вона для мене дуже цінна.  

aiА ще для мене важливими є книги, які дарували мені на день народження або просто на якесь свято, бо це було найкращим подарунком: від Всеволода Нестайка і його «Лісової школи» до книг про журналістику.

aiНаразі в мене існує лише ненависть до усього російського. Адже все, що з ними повʼязане, нищить мою країну, моє місто і вже знищило моє щасливе життя та життя багатьох ні в чому не винних людей.

aiБридка росія вбила чиюсь кохану людину, чиюсь новонароджену дитину, чиїхось батьків чи бабусю і дідуся, брата чи сестру, друга або подругу. Щодня гинуть наші воїни.

aiросія знищила місця, де проходили важливі моменти життя людей. росія - ворог. росія - терорист. І якщо ще хтось вважає, що є в них щось хороше - мені вас дуже шкода. Правда.